Інтерв’ю зі студентом групи ПР-125 юридичного факультету Скрипкою Олексієм
У якому віці ти почав займатися спортом?
Ще з дитинства я захоплювався спортом, тому займався уже з 6 років у секції “Таєквон-До”, першим моїм наставником був Іваненко В’ячеслав Михайлович.
На превеликий жаль, коли мені було 14, лікарі суворо заборонили займатися, але я особливо не зважав на всі ці перестороги, прикладаючи всі зусилля на заняттях. Одного разу мені випала нагода виступити за Харківський кік-боксерський клуб серед студентів і аматорів. І не дарма, бо мені пощастило успішно виступити і отримати “пальму першості” на цьому змаганні!
На сьогодні я із задоволенням продовжую займатися у нас в Чернігові, аби бути добре підготовленим до наступних перемог.
У змаганнях якого рівня ти брав участь?
Мені вдалося приймати участь у змаганнях різних рівнів. Більшість з них – це місцеві, а також обласні змагання та серед наших країн-сусідів. Крім того, я приймав участь у змаганнях рівня Європи, але на прикрість, наша держава не виділяє достатньо коштів на розвиток спорту, тому я не маю змоги часто бувати за кордоном.
Якими видами спорту крім кікбоксингу ти ще займаєшся?
Взагалі, спорт для мене – це життя і тут мені подобається усе! Звичайно, обожнюю футбол, захоплююсь грою у хокей. На даний момент я навчаюсь на футбольного арбітра і це мені, безперечно, до душі.
Чи подобається тобі, Олексію, кікбоксинг?
Безумовно, кікбоксинг мене захоплює тим, що тут водночас рухаються і розвиваються всі групи м’язів, а в боях, звичайно, задіяні і руки, і ноги, і голова, а це вкрай важливо, щоб думати, як в той чи інший раз нанести удар противнику, та й взагалі, це дуже корисно для свого розумового і фізичного розвитку. Кікбоксинг ми можемо порівняти з грою в шахи, тільки тут промахи більш жорсткі (усміхається наш співрозмовник).
Як тобі вдається суміщати спорт, навчання та особисте життя?
Ну, стосовно навчання, це дійсно напрочуд складно для мене, викладачі інколи стараються розуміти моє становище і йдуть на поступки. А особисте життя… Ох, не запитуйте, бо воно на те і складне, що особисте. А взагалі, я намагаюсь все-таки суміщати всі ці речі.
Бувало таке, що отримував по “шапке”?
Звісна річ, що бувало. Без цього неможливо представити жодного спортсмена, бо тільки так можна досягти свого омріяного і справжнім майстром своєї справи.
Хто є твоїм кумиром?
Моїм кумиром завжди був, є і буде Майк Тайсон та мій друг – Дмитро Митрофанов!
Які зусилля ти прикладаєш, щоб перемагати та бути в гарній формі?
Щодо цього скажу так: відомі спортсмени не були б надзвичайними, тобто, справжніми спортсменами, якби вони просто звичайно займалися, тренувались, використовуючи одні й ті ж самі прийоми тощо. Вони завжди намагалися зламатися всі ці стереотипи і зробити щось таке, від чого в інших перехоплювало б подих. А це можливо лише за умови, якщо ти починаєш вірити у неможливе, робити нереальне реальним. Відкрию такий простий секрет, що наше тіло здатне на все і навіть більше, ніж нам би здавалося! Звичайно, дуже багато є критиків на це, які просто залякують, примушують людину сумніватися у своїх можливостях. Але врешті-решт слід пам’ятати, що кожен відповідає сам за себе, в тому числі, і за свій успіх. Тому я не думаю, що потрібно просто чекати чогось чи шукати щось невідоме. Усе, що потрібно, завжди є з нами.
Дуже часто нам заважають найпростіші речі, такі, як недосконале обладнання та інвентар, або ж які вправи – елементарні чи складні ви виконуєте – усе це зовсім неважливо. Важливим насамперед є ВИ самі. Ваша особистість, ваше бажання і ваша наполегливість – ось це і є результат ваших зусиль. Вкотре уже повторюєш у цьому житті, що все залежить тільки від нас самих!
Бути в гарній формі – це перш за все, бути впевненим у собі. Це найважливіше, коли ти відчуваєш силу, наснагу, мужність не лише тілом, а й душею. Звичайно, для того, щоб бути у гарній формі, слід регулярно тренуватися, для цього існує безліч вправ. Просто слід взяти собі за правило: кожного дня виділяти трохи часу для себе і свого тіла – і гарний настрій, чудова форма і успіх вам гарантовані!
А що тобі потрібно для успіху?
Чесно кажучи, одних фізичних тренувань мені недостатньо. Окрім цього, слід бути працелюбним, наполегливим, як це вже я говорив до цього. Нічого просто так не буває і є така гарна приказка: “На одну краплину таланту потрібно відро поту”. Тож працювати, працювати, і ще раз працювати!
І на кінець останнє питання: до яких змагань ти готуєшся?
На даний час я посилено готуюсь до Чемпіонату Світу серед студентів та аматорів. Я сподіваюсь на все найкраще і якщо все буде добре із самопочуттям т виділять кошти на поїздку, я обов’язково там побуваю і захищатиму кольори збірної України, але, на жаль, не рідного міста Чернігова, а Харкова. Але це теж дуже добре!
Дякую вам, Олексію, успіхів та натхнення вам у спорті та навчанні!
